Опубліковано закон щодо індексації аліментів та зміни до КЗпП

В газеті "Голос України" 11 червня 2016 року було опубліковано закони, якими запроваджується індексація аліментів та розширюється перелік осіб, на яких не поширюється норма щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу. Обидва закони набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Таким чином, згідно з Законом №1368-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру аліментів" індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

У разі стягнення з боржника аліментів, розмір яких визначений судом у твердій грошовій сумі, на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця.

Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями на підставі розрахунку, зробленого (обчисленого) державним виконавцем відповідно до закону. У разі якщо стягнути аліменти у визначеному розмірі та/або суму їх індексації неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів та/або індексації таких аліментів.

В свою чергу Законом №1367-VIII “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо випробування при прийнятті на роботу)” розширюється перелік осіб, на яких не поширюється норма щодо встановлення випробування при прийнятті на роботу. Зокрема, випробування не встановлюється для:

- осіб, обраних на посаду;

- переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

- осіб, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи;

- вагітних жінок;

- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

- осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

За матеріалами газети "Закон і Бізнес"