Електронне декларування майнового стану державних службовців

               З 15 серпня 2016 року  - нова форма електронного  декларування і моніторингу майнового стану державних службовців, яка прописана в Законі  України «Про запобігання корупції» та 22 липня 2016 року  офіційно була зареєстрована Міністерством юстиції України. 

         Згідно з новим Законом усі   службові особи, які займають  відповідальне та особливо відповідальне становище заповнюють декларації за 2015 рік в електронному вигляді протягом 60 календарних днів після  початку роботи  системи, тобто до 13 жовтня 2016 року.  Згідно   з приміткою до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» з урахуванням нового Закону України «Про державну службу»   під службовими особами, які займають  відповідальне та особливо відповідальне становище,  розуміють: Президента України, народних депутатів України, Прем’єр-міністра України, членів Уряду, заступників міністрів, суддів, прокурорів, слідчих, державних службовців категорії А-Б, посадових осіб місцевого самоврядування 1-3 категорії; керівників національних державних органів, їхніх апаратів та структурних підрозділів; керівників деяких територіальних державних органів.

        Для подання електронної  декларації потрібно пройти  електронну ідентифікацію за допомогою власного електронного цифрового підпису (ЕЦП) або BankLD, одного з банків , який підтримує  відповідну функцію. Після цього суб’єкт декларування отримує доступ до свого персонального «кабінету» в Реєстрі електронних декларацій. У «кабінеті» можна створювати чернетки декларацій, в тому числі на підставі попередніх декларацій; переглядати раніше подані електронні документи; отримувати чи надсилати повідомлення до Національного агентства з питань  запобігання корупції  .

           Декларація заповнюється та подається в електронній формі через веб-сайт НАЗК www.nazk.gov.ua. Також  представлено тестову версію веб-сайту, де можна потренуватися заповнювати декларації: http://try.declaration.org.ua

         Посадовець на робочому чи будь-якому комп’ютерізованому місці заповнює деталізовану онлайн-форму, відомості з якої автоматично потрапляють в єдину базу даних та стають публічно доступними (за виключенням персональних даних особи). Суб’єкт декларування може подавати виправлену декларацію за власною ініціативою, без звернення до НАЗК, лише один раз упродовж 7 днів після подання декларації.

         Зміст нової електронної декларації набагато повніший за попередній їх варіант: потрібно декларувати заощадження в  готівці та подарунки, дорожчі від 6090 гривень; об’єкти незавершеного будівництва; майно чоловіка або дружини незалежно від окремого або спільного проживання; майно зареєстроване на іншу особу, яким фактично  користується декларант; також повідомляти, якщо хтось із членів  родини декларанта   відмовився надати інформацію. НАЗК проводить повну перевірку декларації, якщо член сім’ї відмовився надати інформацію.

         Система сама з’єднується з тематичними держреєстрами та базами даних та порівнює задеклароване із фактично наявним. У разі невідповідності, необхідно уточнити розбіжності.

         З 1 січня 2017 року по 1 квітня 2017 року  усі декларанти повинні будуть подавати через електронну систему свої декларації за 2016 рік.

         За завідомо недостовірні відомості  у декларації  передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність:

         - недостовірні відомості про майно до 138 тисяч гривень - дисциплінарна відповідальність;

         - недостовірні відомості про майно від 138 тисяч гривень до 345 тисяч гривень – адміністративний штраф  від 17 тисяч до 43 тисяч;

         - недостовірні відомості про майно більше 345 тисяч гривень кримінальне покарання:  штраф  в розмірі  від 43 тисяч гривень  до 51 тисячі гривень  або позбавлення волі до 2 років з  позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

           Повну перевірку декларації здійснюватиме Національне агентство з питань запобігання корупції у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності, на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.