flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення Кримінальне провадження на підставі угод

28 січня 2014, 15:39

Узагальнення Петрівського районного суду Кіровоградської області судової практики на тему «Кримінальні провадження на підставі угод за 2013 рік »

На виконання доручення голови Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ Солодкова А.А.  та листа апеляційного суду Кіровоградської області від 20.12.2013 року № 1148/13  Петрівським районним судом Кіровоградської області проведено узагальнення судової практики на тему «Кримінальні провадження на підставі угод за 2013 рік ».

Метою зазначеного узагальнення є: встановлення, отримання,  розгляду кримінальних проваджень на підставі угод за 2013 рік.

Об’єктом дослідження є інформація стосовно розгляду   КП на підставі угод протягом 2013  року, результати розгляду .

         При проведенні узагальнення основними джерелами інформації, яка використовувалась при здійсненні  Петрівським районним  судом Кіровоградської області , були:

   звітність про стан здійснення правосуддя Петрівським районним судом  Кіровоградської області за 2013  рік;

  комп’ютерна інформаційна система «Діловодство суду» .

         Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу  України, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, є однією із умов членства України в Раді Європи. Це зобов’язання Україна виконала 13 квітня 2012 року, коли кодекс було прийнято  Верховною Радою України.  19 листопада 2012 року КПК вступив у дію. У  КПК кримінальний процес виписаний у якісно новій формі, порівняно з тим процесом, який мав місце за попереднім КПК. У ньому знайшли відображення положення, раніше не відомі кримінально-процесуальному законодавству України. Зокрема, із прийняттям нового КПК України, запроваджується кримінальне провадження на підставі угод, а саме укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, що дало змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

             Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:

            1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.

           2) угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим. Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.

             Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Наприклад, якщо обвинувачений до проголошення ним останнього слова дійде згоди з прокурором чи потерпілим щодо укладення угоди (її змісту), він може перед останнім словом або під час своєї промови заявити про це суду. У такому випадку суд, надаючи можливість обвинуваченому закінчити свій виступ, згідно з ч. 3 ст. 474 КПК невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

             Зі змісту статей 471, 472 КПК вбачається, що сторони угоди (незалежно від її виду) зобов'язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди).

           Угоду як про примирення, так і про визнання винуватості може бути укладено у провадженні щодо певних визначених законом категорій кримінальних правопорушень (кримінальних проступків та злочинів). Із цього вбачається, що "ступінь тяжкості", як показник типового рівня суспільної небезпеки злочинів певних видів, враховано законодавцем та відображено у положеннях процесуального закону щодо укладення угод. Водночас ступінь тяжкості вчиненого, як показник індивідуального рівня суспільної небезпеки конкретного злочину, зумовленого його специфічними об'єктивними і суб'єктивними ознаками, згідно з  КПК зобов'язаний врахувати прокурор при укладенні угоди про визнання винуватості та суд, перевіряючи угоду на відповідність її закону;

          Укладенню угоди передує досягнення домовленостей між сторонами, зміст яких, крім іншого, має бути відображено в угоді. Зокрема, це розмір шкоди, строк її відшкодування чи вчинення інших обумовлених дій на користь потерпілого або ж беззастережне визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення та обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою за умови, що домовленості про співпрацю мали місце. Закріплення законодавцем вимоги щодо обов'язковості наявності цих обставин при укладенні угод свідчить про врахування даних, що характеризують особу винного.

              Те ж саме стосується і обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, за наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК у редакції Закону України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI мають право, застосовуючи положення ст. 69 КК, визначати (узгоджувати): а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м'який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не призначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов'язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.

               Якщо ж сторони узгодили покарання та досягли домовленості щодо звільнення підозрюваного (обвинуваченого) від його відбування з випробуванням, відповідно до частин 2, 3 статті 75 КК у редакції Закону України від 13 квітня 2012 року № 4652-VI суд зобов'язаний прийняти рішення про таке звільнення у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості за наявності сукупності таких умов: 1) сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років; 2) узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому використане законодавцем у доповненнях до статей 65 та 75 КК України формулювання "у випадку затвердження угоди" при вказівці на прийняття рішення судом свідчить, що суд зобов'язаний призначити узгоджене сторонами покарання або звільнити від його відбування з випробуванням із визначенням тривалості іспитового строку лише після перевірки угоди на відповідність діючому законодавству та за відсутності визначених КПК (п. 1 - 6 ч. 7 ст. 474 КПК) підстав для відмови, переконавшись, що угода може бути затверджена. Наприклад, у випадку "зловживання" сторонами угоди положеннями ст. 69 КК, тобто у разі узгодження ними покарання, яке за своїм видом та/або розміром не відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння та особі винного, суд має визнати умови цієї угоди такими, що не відповідають інтересам суспільства, та відмовити в її затвердженні. Аналогічне рішення має прийняти суд у випадку неврахування прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості наявності обставин, що обтяжують покарання, наприклад не знятої або непогашеної судимості у обвинуваченого, що утворює рецидив злочинів, тощо.

            Якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду (відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК відкласти направлення цих документів до суду вправі лише прокурор).

            Зі змісту ст. 31 та ч. 3, 4 ст. 469 КПК вбачається, що судове провадження на підставі угоди здійснюється одноособово, за винятком випадку, передбаченого ч. 9 ст. 31 КПК, коли кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. Крім того, судове провадження на підставі угод здійснюється колегією суддів (у складі трьох професійних суддів) і в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Визначення судді здійснюється згідно зі ст. 35 КПК автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів кримінального провадження з обов'язковим врахуванням положень ст. 75, 76 КПК (обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні).

          Головуючий суддя отримує обвинувальний акт, угоду про примирення чи про визнання винуватості за контрольним журналом судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді  та не пізніше п'яти днів після дати передачі (надходження) до його провадження відповідного матеріалу має прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення. Одночасно із прийняттям цього рішення суд, що здійснюватиме судове провадження, для реалізації покладених на нього обов'язків щодо з'ясування добровільності укладення угоди та перевірки її на відповідність вимогам КПК або кримінального закону , враховуючи, що невиконання вимог, встановлених  КПК, є підставою для апеляційного та касаційного оскарження , а в разі підтвердження таких порушень скасування судового рішення, має витребувати документи, подані сторонами під час досудового розслідування.

           Про день, час і місце проведення підготовчого судового засідання сторін та інших учасників судового провадження за розпорядженням головуючого повідомляє секретар судового засідання. Повідомлення про виклик до суду надсилаються поштою, факсом, телеграфом, телефонограмою чи іншими засобами зв'язку не пізніше ніж за п'ять днів до дати призначення підготовчого судового засідання.

             Проводячи узагальнення надходження і розгляду  Петрівським районним судом  Кіровоградської  області кримінальних проваджень з угодами, необхідно зазначити, що за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року в Петрівський районний суд  Кіровоградської  області  надійшло 43 кримінальних провадження з угодами. З них 11 про визнання винуватості та 32 про примирення .  По кримінальних провадженнях які надійшли до суду з угодами  ,  всі угоди затверджено.

         За статтями КК України :

№ з/п

стаття КК України

кількість кримінальних провадження з угодами

1

Ч.1 ст.263

2

2

Ч.1 ст.309

1

3

Ч.1 ст.286

1

4

Ч.1 ст.289

1

5

Ч.1 ст.122

1

6

Ч.1 ст.162

1

7

Ч.1 ст.125

7

8

Ст.356

1

9

Ч.1 ст.383

1

10

Ч.1 ст.185

10

11

Ч.1 ст.364

2

12

Ч.3 ст.185

2

13

Ч.1 ст.190

2

14

Ч.1 ст.359

1

15

Ч.2 ст.345

1

16

Ч.1 ст.186

3

17

Ч.1 ст.345

2

18

Ч.1 ст.317

1

19

Ч.2 ст.190

1

20

Ч.1 ст.310

1

21

Ч.1 ст.213

1

            

 Суд під час здійснення судочинства в кримінальних провадженнях, направлених до суду з угодами, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконувався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

              Угоди мають на меті, з одного боку, пом'якшення покарання обвинуваченого, а з другого - зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, процесуальне спрощення розгляду справ.

               Закріплення у кримінальному процесуальному законі угод про визнання винуватості та про примирення полягає у створенні нової ідеології кримінальної політики нашої держави: протидія злочинності через компроміс, договір. Без угоди про визнання винуватості концепція компромісу позбавлена своєї основи.        

                Правовий інститут, передбачений гл. 35 КПК, має стати не виключною, а звичай, найпоширенішою формою реалізації державного кримінального переслідування у справах публічного обвинувачення. Це радикальним чином прискорило 6 кримінальне судочинство і дозволило б скоротити як судовий, так і слідчий процес.

                 Даний інститут повинен стимулювати осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, йти на співпрацю . Прокурор може обіцяти підозрюваному (обвинуваченому) застосувати цей інститут взамін на співпрацю , давання показань проти, зокрема, організаторів злочину.

                 Для обвинуваченого перевагами укладення угод є: звільнення від покарання; уникнення невизначеності щодо покарання у суді; у деяких випадках - застосування альтернативного покарання або його зниження. Перевагами угоди про визнання винуватості для прокурора є такі: можливість зменшення бюджетних витрат та економія процесуального часу; зниження навантаження прокуратури за підтримання державного обвинувачення; внесок у ефективність системи кримінального судочинства; певною мірою усувається перспектива подальших апеляцій.