Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Одним із найважливіших нововведень Кримінально процесуального кодексу України, який вступив в дію 19 листопада 2012 року, є запровадження досі невідомого українському кримінальному процесу інституту - кримінального провадження на підставі угод. Закріплення в кримінальному процесуальному законі в новій редакції інституту кримінального провадження на підставі угод є прогресивним кроком України на шляху до європейських і загальноприйнятих в світі стандартів кримінального судочинства і є проявом гармонізації національного законодавства до законодавства ЄС. Цей інститут має важливе значення для судової практики, оскільки веде до скорочення строків розгляду кримінальних проваджень, значно зменшує навантаження на роботу судів, економить грошові ресурси держави і головне – сприяє правосуддю, захищаючи права та законні інтереси людини.
Метою угоди є суб'єктивно бажаний результат, який повинен настати після її укладення та затвердження. Найважливішою ознакою угоди є її правомірний характер.
Протягом першого півріччя 2014 року Петрівським районним судом Кіровоградської області було розглянуто 17 кримінальних проваджень на підставі укладених угод, з яких 9 кримінальних проваджень на підставі угод про визнання винуватості, 8 проваджень на підставі угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.
Судове провадження на підставі угоди здійснюється одноособово (ст. 31 та ч. 3, 4 ст. 469 КПК ), за винятком випадку, передбаченого ч. 9 ст. 31 КПК, коли кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років. Крім того, судове провадження на підставі угод здійснюється колегією суддів (у складі трьох професійних суддів) і в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
Головуючий суддя отримує обвинувальний акт, угоду про примирення чи про визнання винуватості за реєстром судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді, та не пізніше п'яти днів після дати передачі (надходження) до його провадження відповідного матеріалу має прийняти рішення (постановити ухвалу) про призначення підготовчого судового засідання, визначити дату, час та місце його проведення. Одночасно із прийняттям цього рішення суд, що здійснюватиме судове провадження, для реалізації покладених на нього обов'язків щодо з'ясування добровільності укладення угоди та перевірки її на відповідність вимогам КПК та/або кримінального закону (ч. 6, 7 ст. 474 КПК), враховуючи, що невиконання вимог, встановлених ч. 5 - 7 ст. 474 КПК, є підставою для апеляційного та касаційного оскарження (частини 3, 4 статей 394, 424 КПК), а в разі підтвердження таких порушень скасування судового рішення, має витребувати документи, подані сторонами під час досудового розслідування.
Про день, час і місце проведення підготовчого судового засідання сторін та інших учасників судового провадження за розпорядженням головуючого повідомляє секретар судового засідання. Повідомлення про виклик до суду надсилаються поштою, факсом, телеграфом, телефонограмою чи іншими засобами зв'язку не пізніше ніж за п'ять днів до дати призначення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладено угоду:
1. Про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.
Протягом першого півріччя 2014 року Петрівським районним судом розглянуто 8 кримінальних проваджень з постановленням вироків про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим.
Угода про примирення - це угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного або обвинуваченого за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Наприклад, провадження № 1-кп/400/28/14 по обвинуваченню Білого А.М., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України надійшла до суду з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваним. Відповідно до умов угоди потерпілий та підозрюваний у кримінальному провадженні за спільною ініціативою та згодою узгодили призначення Білому А.М. покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 186 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 грн. 00 коп. Процесуальні наслідки та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та процесуальні наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України також роз'яснені та стверджені підписами. 17 лютого 2014 року суддею Петрівського районного суду Жушман О.М. ухвалено вирок, яким затверджено угоду і призначено узгоджену сторонами міру покарання в розмірі 850 гривень 00 копійок.
Особливістю угоди про примирення є те, що її укладення залежить не тільки від вирішення питань щодо порядку та умов відновлення майнової сфери потерпілого, а й від задоволення його моральних потреб (набуття відчуття безпеки, розкаяння підозрюваного (обвинуваченого), зникнення міжособистісного конфлікту та ін.).
Згідно зі ст. 55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Угода про примирення також може укладатися, якщо її сторонами чи стороною є неповнолітні. У такому випадку угода укладається за участю законних представників і захисників неповнолітніх. При цьому якщо неповнолітній досяг шістнадцятирічного віку, він має право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16 років, угоду про примирення за його згодою укладає законний представник неповнолітнього. Про надання згоди неповнолітнім, його законним представником у наведених вище випадках обов'язково має бути зазначено в угоді про примирення. Такий підхід слід використовувати, коли укладається угода про визнання винуватості з неповнолітнім підозрюваним, обвинуваченим.
У кримінальному провадженні, в якому беруть участь кілька потерпілих від одного й того ж кримінального правопорушення, угоду може бути укладено лише з усіма потерпілими. При цьому укладається одна угода, у якій може бути зазначено різні вимоги потерпілих до підозрюваного, обвинуваченого щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строку її відшкодування чи переліку дій, не пов'язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язаний вчинити щодо потерпілого (потерпілих), але обов'язково має бути зазначено про узгоджене між сторонами (усіма потерпілими та підозрюваним, обвинуваченим) покарання, їх згоду на призначення такого покарання або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Недотримання цих вимог закону відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК є підставою для відмови у затвердженні угоди.
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК.
Ініціювати укладення угоди про примирення має право лише потерпілий чи підозрюваний, обвинувачений. Вести переговори (домовлятися) стосовно укладення угоди про примирення можуть, крім цих осіб, захисник, представник (законний представник) та інша особа, погоджена сторонами (за винятком слідчого, прокурора або судді). Особи, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення у кримінальному провадженні, не можуть бути допитані як свідки щодо обставин, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення (п. 8 ч. 2 ст. 65 КПК).
Угоду про примирення може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. У кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається, за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, визначених ст. 477 КПК.
Відповідно до ст.. 471 КПК України, в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Згідно ст. 474 ч. 7 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.
Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
За перше півріччя 2014 року не було відмов у затвердженні угод про примирення та визнання винуватості.
2. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.
Протягом першого півріччя 2014 року Петрівським районним судом розглянуто 9 кримінальних проваджень про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Наприклад, провадження № 1-кп/400/29/14 по обвинуваченню Чернякова В.Б. у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 185 ч.1,2 КК України. У підготовче судове засідання разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, згідно якої Черняков В.Б. повністю визнав свою вину, зобов'язався співпрацювати з правоохоронними органами, сприяти розслідуванню та узгоджено покарання у виді за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1(одного) року позбавлення волі;
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (два) роки позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75-76 КК України – з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити Чернякова В.Б. від відбування покарання з випробуванням, з однорічним іспитовим строком.
Суд повинен з’ясувати у обвинуваченого, чи зможе він реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання, зокрема відшкодувати завдану ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоду з огляду на її розмір та строк відшкодування, визначені в угоді про примирення, чи вчинити дії, перелік яких в ній зазначено, або ж виконати обов’язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, викладені в угоді про визнання винуватості. Якщо ж під час судового провадження суд встановить, що обвинувачений не в змозі виконати взяті на себе зобов’язання, він відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 474 КПК має відмовити в затвердженні угоди.
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування), наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК), заслуховує прокурора щодо наведеного, думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися у будь-який момент після повідомлення особі про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Наприклад, якщо обвинувачений до проголошення ним останнього слова дійде згоди з прокурором чи потерпілим щодо укладення угоди (її змісту), він може перед останнім словом або під час своєї промови заявити про це суду. У такому випадку суд, надаючи можливість обвинуваченому закінчити свій виступ, згідно з ч. 3 ст. 474 КПК невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених ст. 290 КПК, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду (відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК відкласти направлення цих документів до суду вправі лише прокурор).
Угоди мають на меті, з одного боку, пом'якшення покарання обвинуваченого, а з другого - зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, процесуальне спрощення розгляду справ.
Для обвинуваченого перевагами укладення угод є: звільнення від покарання; уникнення невизначеності щодо покарання у суді; у деяких випадках - застосування альтернативного покарання або його зниження.
Перевагами угоди про визнання винуватості для прокурора є такі: можливість зменшення бюджетних витрат та економія процесуального часу; зниження навантаження прокуратури за підтримання державного обвинувачення; внесок у ефективність системи кримінального судочинства; певною мірою усувається перспектива подальших апеляцій.
Проводячи узагальнення даної категорії справ, встановлено, що усі угоди були укладенні під час досудового розслідування у провадженнях щодо злочинів передбачених статтею 469 КПК України та направлені до суду із обвинувальним актом.
Необхідно зазначити, що під час розгляду кримінальних проваджень на підставі угод суддями Петрівського районного суду Кіровоградської області дотримано вимог закону, зокрема встановлено відповідність угод вимогам положень ст. ст. 471 - 472 КПК України, встановлено, що угоди є добровільними, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При прийнятті рішень судді з’ясовують, чи усвідомлюють сторони зміст укладених угод, свої права, а також наслідки укладання, затвердження угоди, та наслідки її невиконання.
Керівник апарату
Петрівського районного суду
Кіровоградської області Л.І.Дашковська
_03_03.png)
